Меню прикорму в лютому
Стаття написана на основі офіційних і перевірених джерел інформації. Проте погляди щодо віку та способу введення певних продуктів у прикорм можуть відрізнятися залежно від досвіду конкретного спеціаліста, індивідуальних особливостей кожної дитини тощо. Тому рекомендації мають лише загальний характер і не можуть замінити консультацію лікаря.
Кінець зими, сезонних овочів і фруктів у цей час не так багато. Разом з тим часто вичерпуються ідеї приготування страв для малечі. Тож ми підготували перелік продуктів, якими можна розпочати або розширити прикорм у лютому.
Перший прикорм: з чого починати у лютому?
Перший прикорм для дитини має бути поживним, легким і низькоалергенним. Тому для цього найчастіше вибирають термічно оброблені протерті овочі та дитячі каші.
Здоровим діткам у віці 6 місяців добре підходять однокомпонентні пюре з кабачка, броколі, цвітної капусти, гарбуза, моркви, пастернаку та картоплі. На вибір продуктів часто впливає сезон введення прикорму, тобто те, які продукти доступні в той момент.
У лютому це насамперед коренеплоди: морква, картопля, пастернак.
- Морква багата на провітамін А (бета-каротин), вітаміни групи B, С, Е, К, нікотинову кислоту, цинк, калій, фосфор, залізо, мідь, йод, магній, фтор, хром та нікель.1
- Картопля містить калій, магній, вітаміни групи B, вуглеводи. Сприятливо впливає на травлення, не викликає алергічних реакцій та чудово поєднується з іншими продуктами. 2,3,4,5
- Пастернак — джерело калію, кальцію, заліза, цинку, клітковини, фолієвої кислоти, вітамінів В та С. Сприяє профілактиці анемії та діабету, добре впливає на роботу серцево-судинної та нервової систем. 6,7
Щоб познайомити малюка з крупами, краще вибирати збагачені залізом каші, наприклад, гречану чи кукурудзяну. При цьому кашу варто розводити грудним молоком, молочною сумішшю, яку вживає дитина, або водою. Неадаптоване коров’яче або козяче молоко не підходить для немовлят.
Протерті фрукти — ще один важливий компонент прикорму. Гарний варіант для початку — це яблука. Вони низькоалергенні та корисні, адже містять пектини, клітковину, вітаміни А, В та С.8
Після знайомства з першими овочами, кашами та фруктами малюк може спробувати м'ясо. Адже це потужне джерело білка та заліза — дуже важливих елементів для росту та гармонійного розвитку дитини. М'ясо має бути нежирних сортів, тому краще вибирати пюре з кролятини, індички чи курятини.
Продукти для розширення прикорму в лютому
Поступово у прикорм дітей варто додавати різноманітні продукти, знайомлячи з новими смаками та текстурами. У лютому це можуть бути різні сорти капусти (червона, білокачанна, брюссельська), цибулі (порей, шалот або звичайна ріпчаста), буряк, редька, топінамбур і турнепс. А також смачні й соковиті фрукти: апельсини, мандарини, грейпфрути, авокадо, ананас, ківі, банани, гранати. Про деякі поговоримо детальніше.
Овочі
Капуста
Цей овоч багатий на клітковину, корисну для підтримки кишківника, вітамін B6, що додає енергії, та фолієву кислоту, необхідну для розвитку нервової системи.
Загалом капуста є джерелом багатьох фітонутрієнтів — речовин, які підтримують різноманітні функції в організмі:
- вітамін С для зміцнення імунної системи дитини та кращого засвоєння заліза;
- вітамін К для здорової крові;
- каротиноїди, які перетворюються на важливий для шкіри та зору вітамін А;
- кальцій для побудови здорових кісток.
Крім того, червонокачанна та фіолетова капуста містить високий рівень корисних для серця антоціанів.
Ці сорти, як і білокачанну капусту, можна вводити в раціон дитини у віці 7–8 місяців. Краще використовувати їх як добавку до овочевого пюре з інших інгредієнтів, оскільки у великій кількості цей овоч може спричиняти здуття живота та розвиток кишкової коліки. 9,10,11,12
Цибуля
Порей, шалот і ріпчаста цибуля — джерело багатьох вітамінів та мікроелементів.
Залежно від сорту, термічно оброблену та ретельно подрібнену цибулю можна додавати в раціон малюка після 6–8 місячного віку. Починати варто з пів чайної ложки. Її можна додавати в пюре з інших овочів, як-от кабачок, морква, гарбуз та картопля.
Сиру цибулю дитина може споживати не раніше 12 у складі салатів, перших та других страв. 13,14,15
Редиска
Усі сорти редису містять велику кількість фітонутрієнтів, зокрема калій, трохи вітаміну С, вітаміни групи B, фолієву кислоту та кальцій. Червоний і фіолетовий також має додаткові антиоксиданти.
Редиску можна вводити до раціону, як тільки дитина буде готова до вживання твердої їжі, тобто десь після 6 місяців.
Цікаво, що маринована (ферментована) редиска допомагає підтримувати розвиток мікробіому кишківника, адже вводить дружні бактерії в травну систему дитини. Разом з тим мариновані продукти містять багато солі. Тому їх не варто рано вводити до дитячого раціону та давати у великих кількостях. Крім того, перед вживанням мариновану редиску слід ретельно промити водою.16-27
Цикорій салатний
Дуже багатий на корисні елементи. Зокрема містить полісахариди, пектин, аскорбінову кислоту, інулін, фосфор, калій, вітамін Е та залізо.
Салатний цикорій можна водити в меню дитини з 6–12 місячного віку. Першу порцію краще дати вранці, щоб визначити переносимість нового продукту. Якщо побічних ефектів немає, кількість зелені можна поступово збільшувати.
Важливо! Будьте особливо обережні при введенні цикорію, якщо малюк має алергію, бронхіальну астму, захворювання судин або шлунка.28,29,30
Буряк
Джерело пектину, клітковини, вітамінів групи B, РР, С, К, Е, фолієвої кислоти, кальцію, калію, магнію, йоду, цинку, заліза та міді.
Діти можуть їсти відварений і подрібнений буряк з 8–10 місяців, починаючи з ½ чайної ложки. Поступово порцію можна збільшити до трьох столових ложок. Також буряк смакує в супах і салатах, овочевих запіканках і оладках.31
Артишоки
Їстівна квітка містить залізо та вітамін С, а також мідь, фолієву кислоту, магній, вітаміни В і К та цинк. Крім того, артишоки — джерело антиоксидантів, корисних жирів і білка.
Артишоки можна вводити в раціон дитини, як тільки вона буде готова до споживання немолочної їжі, тобто приблизно у віці 6 місяців.32
Фрукти
Цитрусові
Ці фрукти містять вітамін С — важливий для зміцнення імунітету та гарного засвоєння малюком заліза з рослинної їжі компонент. Проте це не єдине, через що варто звернути увагу на цитрусові. Кожен вид цих плодів має різні властивості.
- Апельсин містить фолієву кислоту та важливу для гарного травлення клітковину.33,34,35
- Мандарини багаті на цукри та органічні кислоти, а також вітаміни, мінерали та інші поживні речовин.36
- Лимон містить трохи калію та клітковини, корисних для підтримки електролітного балансу та здорового травлення.37,38,39
- Грейпфрут — джерело важливого для здоров’я серця калію, клітковини та вітамінів групи B, зокрема В6 і фолієвої кислоти. Рожевий і червоний грейпфрути також багаті каротиноїдами, деякі з яких наш організм перетворює на вітамін А.
Разом з тим грейпфрут містить фуранокумарин — природну сполуку, яка може негативно впливати на дію деяких ліків. Якщо дитина приймає медикаменти, проконсультуйтеся з педіатром, перш ніж запропонувати їй це фрукт.
Деякі фахівці не рекомендують давати дітям цитрусові до року, оскільки травна система ще не повністю сформувалася. Проте, якщо малюк не має схильності до алергії чи харчової непереносимості, ці плоди можна спробувати після 6 місяців.40-50
Для першого введення достатньо невеликої часточки, очищеної від шкірки, білих плівок і кісточок, або 0,5–1 чайної ложки однорідного пюре. За відсутності негативної реакції можна поступово збільшувати споживання.
Порада: вперше вводити цитрусові рекомендовано в першій половині дня. Після цього спостерігайте за малюком, оскільки є ймовірність виникнення алергічних реакцій. Також зауважте, що лимон, грейпфрут та інші кислі продукти при контакті зі шкірою дитини можуть спричинити невеликий висип чи сприяти появі пелюшкового дерматиту.
Ананаси
Джерело вуглеводів, вітамінів B6 і C, фолієвої кислоти та клітковини. Також містить антиоксиданти та каротиноїди (речовини, які є основою вітаміну А). Допомагає організму засвоювати залізо, підтримувати роботу кишківника та імунної системи.
Крім корисних речовин, ананас містить фермент, який може викликати подразнення в роті після вживання великої кількості фруктів. Щоб уникнути неприємних відчуттів, ананас варто приготувати або подавати з їжею, що нейтралізує дію ферменту. Наприклад, з кокосовим молоком або йогуртом.
Ананас можна вводити до дитячого меню після 6 місяців. Перед цим переконайтеся, що плід стиглий, оскільки незрілий ананас може подразнювати травну систему.51-61
Як правильно вводити прикорм дитині: загальні поради
З чого починати прикорм: продукти, текстури та поживні речовини
Коли дитині виповнюється шість-вісім місяців, деякі поживні речовини стають особливо важливими. Адже вони необхідні для здорового росту та гармонійного розвитку. Насамперед це:
- білок;
- залізо;
- цинк;
- кальцій;
- вітамін D;
- вітамін А.
Тому так важливо пропонувати малюку їжу з різних харчових груп, щоб забезпечити достатню кількість всіх корисних елементів.
Залізовмісні каші, багаті на вітаміни і клітковину овочі та фрукти, нежирне м'ясо та риба, яєчні жовтки, кисломолочні продукти — все це варто поступово додавати до меню малюка.
Всі продукти мають проходити термічну обробку. Їх можна варити, тушкувати або запікати до м’якості. Готову їжу слід подрібнити до однорідної консистенції. Має вийти ретельно протерте пюре, без твердих шматочків, кісточок та шкірок. За потреби його можна розбавити грудним молоком, молочною сумішшю або водою. Так малюкові буде легше ковтати їжу.
Важливо! Не додавайте до дитячої їжі цукру, солі чи спецій.
Також можна використовувати спеціалізовані продукти для прикорму. Вони пройшли необхідну термічну обробку, мають потрібну консистенцію і збалансований склад. Крім того, це дозволяє вибирати потрібні продукти незалежно від сезону.
Прикорм і грудне вигодовування
Продукти прикорму доповнюють, а не заміняють грудне молоко. Тому варто продовжувати годувати малюка груддю якомога довше. Або використовувати молочну суміш, яку дитині підібрав лікар.
Починаючи з 6–8 місяців, малюк має отримувати приблизно пів склянки м’якої немолочної їжі два-три рази на день. Водночас він має продовжувати отримувати таку ж кількість грудного молока.62
Джерела
1. Chandani Nekitsing, Marion M. Hetherington. Implementing a ‘Vegetables First’ Approach to Complementary Feeding. Current Nutrition Reports. 2022. Vol.11. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s13668-022-00399-z
2. SolidStarts.com. Potato. URL: https://solidstarts.com/foods/potato/
3. Beluska-Turkan, K., Korczak, R., Hartell, B., Moskal, K., Maukonen, J., et al. (2019). Nutrients, 11(12), 2891. DOI: 10.3390/nu11122891.
4. Robertson, T.M., Alzaabi, A.Z., Robertson, M.D., Fielding, B.A. (2018). Nutrients, 10(11), 1764. DOI:10.3390/nu10111764.
5. Dogru, M., Ozmen, S., Bostanci, I., Keles, S. (2015). La Clinica terapeutica, 166(1), 12–15. DOI:10.7417/CT.2015.1794.
6. SolidStarts.com. Parsnip. URL: https://solidstarts.com/foods/parsnip/
7. McGee, H. (1984). On Food and Cooking: The Science and Lore of the Kitchen. New York, NY: Scribner.
8. Ланцюжок харчування. Львів: Медицина світу. 2010. 320 с.
9. The Beginners Guide to Cruciferous Vegetables. URL: https://www.eatright.org/food/food-groups/vegetables/the-beginners-guid…
10. Kapusta-Duch J, Kopeć A, Piatkowska E, Borczak B, Leszczyńska T. (2012), Rocz Panstw Zakl Hig. 2012;63(4):389-95. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23631258
11. [ Leja, M., Kamińska, I. & Kołton, A. (2010). Folia Horticulturae, 22(1) 19-24. DOI: 10.2478/fhort-2013-0146. Retrieved September 6, 2022. URL: https://sciendo.com/article/10.2478/fhort-2013-0146,
12. Yang, I., Corwin, E. J., Brennan, P. A., Jordan, S., Murphy, J. R., & Dunlop, A. (2016). The Infant Microbiome: Implications for Infant Health and Neurocognitive Development. Nursing research, 65(1), 76–88. DOI: 10.1097/NNR.0000000000000133.
13. ПРИКОРМ: ЩОБ МАЛЮК РІС ЗДОРОВИМ. ПОРАДИ ПЕДІАТРІВ. URL: https://medicover.ua/blog/prykorm-schob-maljuk-ris-zdorovym-porady-pedi…
14. Нікастро, Х.Л., Росс, С.А., Мілнер, Дж.А. (2015). Дослідження профілактики раку (Філадельфія, Пенсільванія), 8(3), 181–189. DOI:10.1158/1940-6207.CAPR-14-0172.
15. Американська академія алергічної астми та імунології. (2020). https://www.aaaai.org/Tools-for-the-Public/Conditions-Library/Allergies…].
16. Manivannan, A., Kim, J. H., Kim, D. S., Lee, E. S., & Lee, H. E. (2019). Deciphering the Nutraceutical Potential of Raphanus sativus-A Comprehensive Overview. Nutrients, 11(2), 402.
17. [Dimidi, E., Cox, S. R., Rossi, M., & Whelan, K. (2019). Fermented Foods: Definitions and Characteristics, Impact on the Gut Microbiota and Effects on Gastrointestinal Health and Disease. Nutrients, 11(8), 1806. DOI: 10.3390/nu11081806.],
18. Tsouvaltzis P., Brecht J.K. (2014). Changes in Quality and Antioxidant Enzyme Activities of Bunched and Topped Radish (Raphanus sativus L.) Plants during Storage at 5 or 10C. J. Food Quality. 37:157–167. doi: 10.1111/jfq.12082.
19. Abe, S., Ito, J., Harada, S. et al. (2021). A case of hand urticaria, lip angioedema, and oropharyngeal pruritus induced by Japanese radish through IgE-mediated immediate allergic reaction. Allergy Asthma Clin Immunol 17, 36. DOI: 10.1186/s13223-021-00538-1.
20. Lee, Y. H., Lee, J. H., Kang, H. R., Ha, J. H., Lee, B. H., & Kim, S. H. (2015). A Case of Anaphylaxis Induced by Contact with Young Radish (Raphanus sativus L). Allergy, asthma & immunology research, 7(1), 95–97. DOI: 10.4168/aair.2015.7.1.95.
21. Mitchell, J. C., & Jordan, W. P. (1974). Allergic contact dermatitis from the radish, Raphanus sativus. The British journal of dermatology, 91(2), 183–189. DOI: 10.1111/j.1365-2133.1974.tb15864.x.
22. American Academy of Allergy, Asthma, and Immunology. Oral Allergy Syndrome (OAS).
23. Atsushi Uesugi, Fumihiko Tsushima, Youji Miyamoto et al. (2021). Oral Allergy Syndrome Caused by Japanese Radish: A Case Report, PREPRINT (Version 1) available at Research Square. DOI: 10.21203/rs.3.rs-1043597/v1.
24. Bunzel M, Seiler A, Steinhart H. (2005). Characterization of dietary fiber lignins from fruits and vegetables using the DFRC method. J Agric Food Chem. 53(24):9553-9559. doi:10.1021/jf0520037.
25. Yi G, Lim S, Chae WB, et al. (2016). Root Glucosinolate Profiles for Screening of Radish (Raphanus sativus L.) Genetic Resources. J Agric Food Chem. 64(1):61-70. doi:10.1021/acs.jafc.5b04575.
26. Sikorska-Zimny, K., & Beneduce, L. (2021). The Metabolism of Glucosinolates by Gut Microbiota. Nutrients, 13(8), 2750. DOI : 10.3390/nu13082750.
27. Domínguez-Avila JA, Villa-Rodriguez JA, Montiel-Herrera M, et al. (2021). Phenolic Compounds Promote Diversity of Gut Microbiota and Maintain Colonic Health. Dig Dis Sci. 66(10):3270-3289. doi:10.1007/s10620-020-06676-7
28. https://www.orbisresearch.com/reports/index/global-baby-foods-and-infan…;
29. Chicory root fiber in the infant nutrition industry. 14-Jun-2019 By Jim Cornall. Functional ingredient supplier BENEO offers products derived from chicory roots, beet sugar, rice and wheat. HTTPS://WWW.DAIRYREPORTER.COM/ARTICLE/2019/06/14/CHICORY-ROOT-FIBER-IN-THE-INFANT-NUTRITION-INDUSTRY
30. Infants, Prebiotics, and Digestive Health: https://dietaryfiber.org/infants-prebiotics-and-digestive-health/
31. Parvin Mirmiran, Zeinab Houshialsadat, Zahra Gaeini, Zahra Bahadoran, Fereidoun Azizi. Functional properties of beetroot (Beta vulgaris) in management of cardio-metabolic diseases. Nutrition & Metabolism. 2020. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6947971/
32. Romano, C., Ferrara, A., & Falagiani, P. (2000). A case of allergy to globe artichoke and other clinical cases of rare food allergy. Journal of investigational allergology & clinical immunology, 10(2), 102–104.
33. Rangel-Huerta, O. D., Aguilera, C. M., Perez-de-la-Cruz, A., Vallejo, F., Tomas-Barberan, F., Gil, A., & Mesa, M. D. (2017). A serum metabolomics-driven approach predicts orange juice consumption and its impact on oxidative stress and inflammation in subjects from the BIONAOS study. Molecular nutrition & food research, 61(2).
34. Czech, A., Zarycka, E., Yanovych, D., Zasadna, Z., Grzegorczyk, I., & Kłys, S. (2020). https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6944645/. Biological trace element research, 193(2), 555–563. DOI:10.1007/s12011-019-01727-1. Retrieved September 15, 2020
35. National Institute of Environmental Health Sciences (NIEHS), National Institutes of Health, U.S Department of Health and Human Services. (2004). https://ntp.niehs.nih.gov/sites/default/files/ntp/htdocs/chem_backgroun…. (Citrus aurantium var. amara) Extracts and Constituents (±)-p-Synephrine [CAS No. 94-07-5] and (±)-p-Octopamine [CAS No. 104-14-3].
36. Guidelines for complementary feeding in healthy infants. Enrique Romero-Velarde et al. Boletín Médico del Hospital Infantil de México (English Edition). 2016. Vol.73. URL: https://www.elsevier.es/en-revista-boletin-medico-del-hospital-infantil…
37. Park, Y-S., Kim, I-d., Dhungana, S. K., Park, E-J., Park, J-J., Kim, J-H., and Shin, D-H. (2021). Frontiers in Nutrition, 8. DOI: 10.3389/fnut.2021.644406. URL: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fnut.2021.644406/full
38. Li, P., Yao, X., Zhou, Q., Meng, X., Zhou, T., and Gu, Q. (2022). Frontiers in Nutrition, 9. DOI: 10.3389/fnut.2022.888745. URL: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fnut.2022.888745/full
39. American Academy of Allergy Asthma & Immunology. URL: https://www.aaaai.org/Tools-for-the-Public/Conditions-Library/Allergies…-(OAS)
40. Bailey DG, Dresser G, Arnold JM. Grapefruit-medication interactions: forbidden fruit or avoidable consequences? CMAJ. 2013 Mar 5;185(4):309-16. doi: 10.1503/cmaj.120951.
41. U. S. Department of Agriculture. Grapefruit, raw. FoodData Central. URL: https://fdc.nal.usda.gov/fdc-app.html#/food-details/1102591/nutrients
42. Hung WL, Suh JH, Wang Y. Chemistry and health effects of furanocoumarins in grapefruit. J Food Drug Anal. 2017 Jan;25(1):71-83. doi: 10.1016/j.jfda.2016.11.008.
43. Guo LQ, Yamazoe Y. Inhibition of cytochrome P450 by furanocoumarins in grapefruit juice and herbal medicines. Acta Pharmacol Sin. 2004 Feb;25(2):129-36.
44. American Academy of Allergy, Asthma & Immunology. Oral allergy syndrome (OAS). URL: https://www.aaaai.org/tools-for-the-public/conditions-library/allergies…-(oas)
45. Iorio, R.A., Del Duca, S., Calamelli, E., Pula, C., Lodolini, M., et al. (2013). Citrus allergy from pollen to clinical symptoms. PloS one, 8(1), e53680. DOI:10.1371/journal.pone.0053680.
46. Kashyap, R. R., & Kashyap, R. S. (2015). Oral Allergy Syndrome: An Update for Stomatologists. Journal of allergy, 2015, 543928. DOI: 10.1155/2015/543928.
47. Cardullo AC, Ruszkowski AM, DeLeo VA. Allergic contact dermatitis resulting from sensitivity to citrus peel, geraniol, and citral. J Am Acad Dermatol. 1989 Aug;21(2 Pt 2):395-7. doi: 10.1016/s0190-9622(89)80043-x.
48. Weber IC, Davis CP, Greeson DM. Phytophotodermatitis: the other "lime" disease. J Emerg Med. 1999 Mar-Apr;17(2):235-7. doi: 10.1016/s0736-4679(98)00159-0. PMID: 10195477.
49. American Academy of Pediatrics. Where we stand: Fruit juice. URL: https://www.healthychildren.org/English/healthy-living/nutrition/Pages/…
50. Fidler Mis N, Braegger C, Bronsky J, Campoy C, Domellöf M, Embleton ND, Hojsak I, Hulst J, Indrio F, Lapillonne A, Mihatsch W, Molgaard C, Vora R, Fewtrell M. (2017). ESPGHAN Committee on Nutrition: Sugar in Infants, Children and Adolescents: A Position Paper of the European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition Committee on Nutrition. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 65(6):681-696. doi: 10.1097/MPG.0000000000001733
51. Arampath, P. C., & Dekker, M. (2019). Bulk storage of mango (Mangifera indica L.) and pineapple (Ananas comosus L.) pulp: effect of pulping and storage temperature on phytochemicals and antioxidant activity. Journal of the science of food and agriculture, 99(11), 5157–5167. DOI: 10.1002/jsfa.9762.
52. Morton, J. (1987). Pineapple. p. 18–28. In: Fruits of warm climates. Julia F. Morton, Miami, FL. URL: https://hort.purdue.edu/newcrop/morton/pineapple.html
53. Knox, S., Lang, D., & Hoyt, A. (2019). The many flavors of pineapple reactions. Annals of allergy, asthma & immunology: official publication of the American College of Allergy, Asthma, & Immunology, 123(5), 519–521. DOI: 10.1016/j.anai.2019.08.001
54. National Center for Complementary and Integrative Health. (2020). Bromelain. URL: https://www.aaaai.org/Tools-for-the-Public/Conditions-Library/Allergies…-(OAS)
55. Nettis, E., Napoli, G., Ferrannini, A., & Tursi, A. (2001). IgE-mediated allergy to bromelain. Allergy, 56(3), 257–258. DOI: 10.1034/j.1398-9995.2001.056003257.x
56. Gailhofer, G., Wilders-Truschnig, M., Smolle, J., & Ludvan, M. (1988). Asthma caused by bromelain: an occupational allergy. Clinical allergy, 18(5), 445–450. DOI: 10.1111/j.1365-2222.1988.tb02894.x
57. Bedolla-Barajas, M., Kestler-Gramajo, A., Alcalá-Padilla, G., & Morales-Romero, J. (2017). Prevalence of oral allergy syndrome in children with allergic diseases. Allergologia et immunopathologia, 45(2), 127–133. DOI: 10.1016/j.aller.2016.04.017
58. American Academy of Allergy Asthma & Immunology. Oral Allergy Syndrome (OAS) or Pollen Fruit Syndrome (PFS): https://www.aaaai.org/Tools-for-the-Public/Conditions-Library/Allergies…-(OAS)
59. Knox, S., Lang, D., & Hoyt, A. (2019). The many flavors of pineapple reactions. Annals of allergy, asthma & immunology : official publication of the American College of Allergy, Asthma, & Immunology, 123(5), 519–521. DOI: 10.1016/j.anai.2019.08.001
60. Ji K, Chen J, Li M, Liu Z, Wang C, Zhan Z, et al. (2009). Anaphylactic shock and lethal anaphylaxis caused by food consumption in China. Trends Food Sci Technol. 20(5):227-31
61. Heyman, M., Abrams, S. (2017). Fruit Juice in Infants, Children, and Adolescents: Current Recommendations, Section on Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition, Committee on Nutrition. Pediatrics, 139 (6) e20170967. DOI:10.1542/peds.2017-0967.
62. UNICEF Parenting. Feeding your baby: 6–12 months. URL: https://www.unicef.org/parenting/food-nutrition/feeding-your-baby-6-12-…
Рекомендовані статті