Меню прикорму в грудні: на які продукти звернути увагу
Зима — сезон, коли організм особливо потребує вітамінів. Тому варто віддавати перевагу поживній їжі з високим вмістом корисних речовин. Поговоримо, що це за продукти та як їх вводити до раціону малюка.
Перший грудневий прикорм: схема введення
У 6 місяців настає час для першого прикорму. Він дуже важливий, адже впливає на формування правильних харчових звичок у майбутньому та здоров’я малюка в цілому. Тому на цьому етапі варто ретельно добирати продукти та дотримуватися рекомендацій лікаря щодо їх введення.
Каші
Дитячий організм потребує багато заліза. Тому часто введення прикорму починають з безмолочної однокомпонентної каші, збагаченої залізом. Наприклад, гречаної, рисової або кукурудзяної, яку розводять грудним молоком, молочною сумішшю або водою.
Броколі
Однокомпонентні овочеві пюре, зокрема з броколі — також гарний вибір для початку прикорму. Овоч містить вітаміни А, С, групи B, фолієву кислоту, біотин, калій, лимонну, яблучну і винну кислоти. Він сприяє зміцненню нервової системи, допомагає дитині краще засвоювати залізо.1
Протертий броколі можна приготувати власноруч або використати готове пюре для дітей Gerber® «Броколі».
Цвітна капуста
Джерело вітамінів С, В, Н, клітковини та мінеральних речовин. Її вводять у раціон з 6–7 місяців у вигляді однокомпонентного пюре. А з 12-місячного віку дитині можна давати невеликі шматочки цвітної капусти, зварені до м’якості.2
Гарбуз
Багатий на вітаміни групи B, С, Н, РР, калій, фосфор і магній. Містить фтор, мідь, кальцій, цинк, пектини, цукри, білки та жири.
Спочатку краще давати однокомпонентне пюре з відвареного або запеченого гарбуза. Згодом у меню малюка можна додавати гарбузовий суп-пюре, кашу, запіканку тощо.3,4
Картопля
Містить калій, магній, вітаміни групи B та вуглеводи. Не викликає алергічних реакцій, сприяє підвищенню імунітету та покращенню травлення.5,6,7,8
Перший раз варто спробувати овоч у чистому вигляді, а згодом поєднувати його з іншими низькоалегенними продуктами, як-от Gerber® «Цвітна капуста і картопля».
Морква
Джерело бета-каротину (провітаміну А), вітамінів групи B, С, Е, К, нікотинової кислоти, цинку, калію та інших поживних речовин. Варену моркву дають у вигляді пюре з 6–7 місяців.9
Яблука
Низькоалергенний фрукт, багатий на пектини, клітковину, вітаміни групи B, А та С. Допомагає підвищити рівень гемоглобіну, вивести токсини, покращити травлення.
Спочатку у раціон дитини вводять однокомпонентне яблучне пюре. Пізніше його можна змішувати з іншими фруктами чи ягодами. А з 9 місяців малюк може споживати запечені яблука.10
Груші
Джерело вітамінів, фолієвої кислоти, калію, антиоксидантів, флавоноїдів, харчових волокон.
Грушу дають дитині у вигляді фруктового пюре. Введення можна починати з 6 місяців з ½ чайної ложки.
М’ясо індика
Має низький вміст холестерину — лише 30 мг на 100 г. Натомість має в складі чимало вітамінів, зокрема В1, В2, В6, РР і В12, цинк, кобальт, калій, мідь, селен і залізо. Сприяє розвитку нервової, серцево-судинної системи, запобігає виникненню анемії.
Пюре з індика вводять у раціон з 6–7 місяців. Його можна приготувати власноруч або використати готове пюре Gerber® «Ніжна індичка».
Крім того, м'ясне пюре можна додавати до вже знайомих для дитини продуктів, наприклад, пюре з броколі чи кабачка.14,15,16
М'ясо кролика
Містить залізо, що так потрібне малюку в період активного росту та розвитку. А також вітаміни В, РР, білок і цинк, кобальт, калій, мідь і селен.
Завдяки низькому вмісту жиру і відмінній засвоюваності м'ясо кролика вважають дієтичним продуктом. Його можна додавати до дитячого раціону після знайомства з першими овочами та кашами, у вигляді м'ясного пюре власного або промислово приготування.
Пізніше у меню малюка можна вводити м'ясний бульйон, а з появою зубів — парові котлети або фрикадельки без спецій.11,12,13
Введення пюре у прикорм варто починати з ½–1 чайної ложки. Каші можна давати по 1–2 столові ложки не більше ніж 1–2 разів на добу. Поступово порцію доводимо до вікової норми:
● овочі, каші — до 100–150 грамів на одне годування;
● фрукти — до 60 грамів на одне годування;
● м'ясо — до 60 грамів на день.
Важливо! Основою меню дитини в ранньому віці має залишатися грудне молоко. Адже це найкраща їжа для вашого малюка. Тому Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує продовжувати грудне вигодовування разом із прикормом до 2-річного віку чи навіть довше.
Розширюємо прикорм в грудні: овочі
Білокачанна капуста
Джерело багатьох вітамінів і мінералів. Сприяє зміцненню кісток, впливає на регулювання діяльності нервової системи.
Її вводять у раціон дитини у 7–8 місяців як добавку до овочевого пюре з інших, уже знайомих, інгредієнтів. Споживання великої кількості капусти в цьому віці може спричинити здуття живота та розвиток кишкової коліки.17
Брюссельська капуста
Багата на клітковину, аскорбінову кислоту та рибофлавін. Її можна давати дитині після 7-місячного віку.18
Буряк
Містить багато поживного, зокрема:
● пектин, клітковину, фолієву кислоту;
● вітаміни групи B, РР, С, К та Е;
● кальцій, калій, магній, йод, цинк, залізо та мідь.
Вводити буряк у прикорм рекомендовано з 8–10 місяців у відвареному подрібненому вигляді. Згодом його можна додавати в супи та салати, овочеві запіканки та оладки.19
Селера
Джерело вітамінів А й С, цинку, заліза, міді, кальцію, селену та йоду. Селера сприяє правильному розвитку й обміну речовин, має гіпоалергенні властивості. Її можна давати дитині з 7–8 місяців у вигляді пюре, домішуючи до каш і супів.20
Пастернак
Містить калій, кальцій, залізо та цинк. Також багатий на клітковину, фолієву кислоту, вітаміни В та С. Сприяє профілактиці анемії та діабету, збалансованій роботі серцево-судинної та нервової систем тощо.
Протертий пастернак додають у дитячі пюре з інших овочів, у супи та крем-супи.21,22
Болгарський перець
Містить бета-каротин, рибофлавін, фолієву й аскорбінову кислоти. Сприятливо впливає на роботу шлунково-кишкового тракту, імунну відповідь, має загальнозміцнювальну дію.
Для першого знайомства у 10-місячному віці підійде пюре з вареного або запеченого перцю. Під час приготування видаліть зернятка та шкірку.
Свіжий перець у невеликих кількостях можна давати дітям з 1,5–2 років. Перед цим його треба очистити від шкірки, насіння і порізати на дрібні шматочки, які малюк зможе прожувати.23
Поради щодо введення фруктів і ягід у прикорм
Банани
Ці плоди містять вітаміни групи B, аскорбінову кислоту, калій, магній, залізо, натрій, крохмаль і клітковину. А також — велику кількість триптофану, що перетворюється в організмі на серотонін («гормон щастя»).
Банани можна вводити до дитячого раціону з 6,5–7 місяців. Для початку варто приготувати рідке бананове пюре з термічно оброблених фруктів. Його розводять грудним молоком, кип’яченою водою або молочною сумішшю, яку споживає малюк.
Після 8–9 місяців дитина може скуштувати пюре зі свіжого банана. Якщо вона добре сприйме цей продукт, надалі банани можна вживати 1 раз на тиждень.38-50
Гранат
Багатий на вітаміни A, B1, B2, B3, B5, B6, E та антиоксиданти. Натуральний сік граната малюк може спробувати після 6 місяців. Проте важливо, щоб він не містив доданих цукрів або штучних підсолоджувачів.
Старшим дітям як альтернативу можна давати фруктовий салат з додаванням ягідок граната.24,25,26
Ківі
Потужне джерело аскорбінової кислоти, калію, вітамінів групи B, бета-каротину, клітковини та пектину. Містить магній, ретинол, вітамін Д та органічні кислоти. Допомагає зміцнити імунітет, нормалізувати рівень цукру в крові та покращити роботу серцево-судинної системи.
Знайомство з ківі починають у 6–7 місяців. Для першого разу варто вибрати м’який, стиглий плід і ретельно розім’яти його до однорідної консистенції.
Якщо малюк добре сприйме продукт, давайте ківі не більше ніж 2 рази на тиждень по 1/2 чайної ложки протягом 2–4 тижнів. Після цього — ще 3–4 тижні продовжуйте годування по 1 чайній ложці. Надалі поступово збільшуйте кількість тим самим способом.27,28
Авокадо
Містить безліч речовин, корисних для гармонійного розвитку малюка, зокрема:
● поліненасичені жирні кислоти;
● вітаміни А, D, E, РР, групи В та аскорбінову кислоту;
● цілий комплекс мікроелементів.
Авокадо можна вводити до дитячого раціону після 6 місяців.29,30
Журавлина
Ця ягода містить вітаміни Е, С, РР, А та групи В. Також має в складі велику кількість пектинів, фосфор, залізо, калій, кальцій.
Вводити журавлину в дитячий раціон варто після 6–7,5 місяців, коли малюк вже звик до овочевих пюре і каш. Але для алергіків знайомство з ягодою краще відкласти до 12-місячного віку.31,32
Калина
Багата на вітаміни та мінерали ягода. Гармонійне поєднання корисних речовин, які вона містить, сприяє їх кращому засвоєнню. Зокрема це:
● вітаміни групи B, К та Е, аскорбінова кислота (вітамін С) та бета-каротин;
● макро- і мікроелементи;
● харчові волокна, органічні кислоти та вуглеводи.
Якщо малюк не має схильності до алергії, то він може спробувати до 5 мл калинового соку після 6–8 місяців. Для цього сік варто розвести 50/50 з кип’яченою водою, морсом або чаєм.
Важливо! Після першого знайомства з калиною слід уважно спостерігати за реакцією дитячого організму.
Після 12 місяців малюку можна пропонувати кисіль, мус, пудинг або желе з додаванням калини. Свіжі ягоди дають не раніше ніж у 1,5 року, до 1 столової ложки на добу.33
Мандарини
Багаті на природні цукри, органічні кислоти, вітамін C, мінерали й інші поживні речовини. Допомагають краще засвоювати залізо з інших харчових продуктів, сприяють зміцненню імунітету.
Давати дитині мандарини рекомендовано у вигляді ретельно протертого пюре. Починати слід з 1/2–1 чайної ложечки, поетапно збільшуючи порцію. Також протертий мандарин стане чудовим доповненням до пюре з яблук та груш.
Щоб спробувати мандарин, дитині має бути щонайменше 6 місяців. Але зазвичай дітям не рекомендують давати цитрусові до року.34
Хурма
Джерело рослинної клітковини, бета-каротину, вітамінів А, С, групи В. Містить калій, залізо, кальцій, фосфор, йод, мідь, натрій, магній, органічні кислоти, таніни та катехіни.
Проте більшість лікарів не рекомендують давати хурму дітям щонайменше до 12 місяців, поки травна система ще не сформована до кінця. Залежно від стану здоров’я малюка, знайомство з цим фруктом краще відкласти до 2–3 років.35,36,37
Джерела:
-
1. NHS. Start for Life. Broccoli recipe. URL: https://www.nhs.uk/start-for-life/baby/recipes-and-meal-ideas/broccoli/
-
2. Amy Kaczor, MS, RD. Can Babies Eat Brussels Sprouts? Do They Cause Gas? URL: https://www.pregnancyfoodchecker.com/babies-eat-brussels-sprouts-cause-…
-
3. SolidStarts.com. Pumpkin. URL: https://solidstarts.com/foods/pumpkin/
4. Kulczyński, B., & Gramza-Michałowska, A. The Profile of Carotenoids and Other Bioactive Molecules in Various Pumpkin Fruits (Cucurbita maxima Duchesne) Cultivars (2019). Molecules (Basel, Switzerland), 24(18), 3212. DOI:10.3390/molecules24183212.
5. SolidStarts.com. Potato. URL: https://solidstarts.com/foods/potato/
6. Beluska-Turkan, K., Korczak, R., Hartell, B., Moskal, K., Maukonen, J., et al. Nutritional Gaps and Supplementation in the First 1000 Days (2019). Nutrients, 11(12), 2891. DOI: 10.3390/nu11122891.
7. Robertson, T.M., Alzaabi, A.Z., Robertson, M.D., Fielding, B.A. Starchy Carbohydrates in a Healthy Diet: The Role of the Humble Potato (2018). Nutrients, 10(11), 1764. DOI:10.3390/nu10111764.
8. Dogru, M., Ozmen, S., Bostanci, I., Keles, S. Clinical features of potato sensitivity in children with allergic disease (2015). La Clinica terapeutica, 166(1), 12–15. DOI:10.7417/CT.2015.1794.
9. Chandani Nekitsing, Marion M. Hetherington. Implementing a ‘Vegetables First’ Approach to Complementary Feeding. Current Nutrition Reports. 2022. Vol.11. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s13668-022-00399-z
10. Ланцюжок харчування. Львів: Медицина світу. 2010. 320 с.
11. SolidStarts.com. Rabbit. URL: https://solidstarts.com/foods/rabbit/
12. American Academy of Allergy, Asthma, & Immunology. Alpha-gal Defined. URL: https://www.aaaai.org/Tools-for-the-Public/Allergy,-Asthma-Immunology-G…
13. Kroliczewska et al. Comparative evaluation of the quality and fatty acid profile of meat from brown hares and domestic rabbits offered the same diet. (2018). Dihub, 145 (8), 292-299. DOI: 10.1016/j.meatsci.2018.07.002. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0309174018302468…%
14. SolidStarts.com. Turkey. URL: https://solidstarts.com/foods/turkey/
15. Carpenter TO, Pettifor JM, Russell RM, et al. (1987). Severe hypervitaminosis A in siblings: evidence of variable tolerance to retinol intake. J Pediatr, 111(4), 507-512. doi:10.1016/s0022-3476(87)80109-9. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/3655980/
16. Centers for Disease Control. (2021). Salmonella and food: https://www.cdc.gov/foodsafety/communication/salmonella-food.html
17. The Beginners Guide to Cruciferous Vegetables. URL: https://www.eatright.org/food/food-groups/vegetables/the-beginners-guid…
18. Amy Kaczor, MS, RD. Can Babies Eat Brussels Sprouts? Do They Cause Gas? URL: https://www.pregnancyfoodchecker.com/babies-eat-brussels-sprouts-cause-…
19. Parvin Mirmiran, Zeinab Houshialsadat, Zahra Gaeini, Zahra Bahadoran and Fereidoun Azizi. Functional properties of beetroot (Beta vulgaris) in management of cardio-metabolic diseases. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6947971/
20. Complementary Feeding: A Position Paper by the European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition (ESPGHAN) Committee on Nutrition. Fewtrell, Mary; Bronsky, Jiri; Campoy, Cristina, et al. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition 64(1). 2017. URL: https://journals.lww.com/jpgn/Fulltext/2017/01000/Complementary_Feeding…
21. SolidStarts.com. Parsnip. URL: https://solidstarts.com/foods/parsnip/
22. McGee, H. (1984). On Food and Cooking: The Science and Lore of the Kitchen. New York, NY: Scribner.
23. How do I give my baby Peppers as a first food for baby led weaning. Baby Led Feeding. URL: https://www.babyledfeeding.com/how-do-i-give-my-baby-peppers-as-a-first…
24. Sheng Wu, Li Tian. Diverse Phytochemicals and Bioactivities in the Ancient Fruit and Modern Functional Food Pomegranate (Punica granatum). (2017). Molecules, 22(10), 1606. doi: 10.3390/molecules22101606. URL: https://www.mdpi.com/1420-3049/22/10/1606
25. Arnd Petersen, Andreas Kleinheinz and Uta Jappe. Anaphylactic reactions to pomegranate: identification and characterization of eliciting IgE-reactive components (2011). Clinical and Translational Allergy, 1(1), 88. doi: 10.1186/2045-7022-1-S1-P88. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3354222/
26. Jung-Hyun Kim, Sae-Hoon Kim, et al. Oral Allergy Syndrome in Birch Pollen-Sensitized Patients from a Korean University Hospital. Korean Academy of Medical Sciences. (2018). URL: https://doi.org/10.3346/jkms.2018.33.e218
27. SolidStarts.com. Kiwi. URL: https://solidstarts.com/foods/kiwi/
28. Richardson, D. P., Ansell, J., & Drummond, L. N. The nutritional and health attributes of kiwifruit: a review. (2018). European journal of nutrition, 57(8), 2659–2676. DOI: 10.1007/s00394-018-1627-z. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6267416/
29. Comerford, KB, Ayoob, KT, Murray, RD, & Atkinson, SA. The Role of Avocados in Complementary and Transitional Feeding. Nutrients 2016, 8(5). URL: https://www.mdpi.com/2072-6643/8/5/316
30. Телез-Діас Г., Елліс М. Х., Моралес-Руссо Ф. та Хайнер О.К. (1995). Алергічні процедури: Офіційний журнал регіональних і державних алергологічних товариств, 16(5), 241–243. DOI: 10.2500/108854195778702594.
31. SolidStarts.com. Cranberry. URL: https://solidstarts.com/foods/cranberry/
32. http://www.allergyclinic.co.nz/salicylate-sensitivity
33. Lijana Dienaitė, Milda Pukalskienė, et al. Valorization of European Cranberry Bush (Viburnum opulus L.) Berry Pomace Extracts Isolated with Pressurized Ethanol and Water by Assessing Their Phytochemical Composition, Antioxidant, and Antiproliferative Activities. Foods 2020, 9(10). URL: https://www.mdpi.com/2304-8158/9/10/1413
34. Guidelines for complementary feeding in healthy infants. Enrique Romero-Velarde et al. Boletín Médico del Hospital Infantil de México (English Edition). 2016. Vol.73. URL: https://www.elsevier.es/en-revista-boletin-medico-del-hospital-infantil…
35. Jiang, Y., Gong, NN, Matsunami, H. (2014). Astringency: A More Stringent Definition. Chem Senses. 2014 Jul; 39(6), 467–469. DOI:10.1093/chemse/bju021. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4064959/
36. Bae SH. (2014). Pediatr Gastroenterol Hepatol Nutr. 17(4):203-208. doi:10.5223/pghn.2014.17.4.203. Retrieved February 16, 2022.
37. Kim, J.H., Kim, S.H., Park, H.W., Cho, S.H., Chang, Y. S. (2018). Journal of Korean medical science, 33(33), e218. DOI:10.3346/jkms.2018.33.e218. Retrieved July 29, 2021. URL: https://jkms.org/DOIx.php?id=10.3346/jkms.2018.33.e218
38. SolidStarts.com. Banana. URL: https://solidstarts.com/foods/banana/
39. Singh, B., Singh, J.P., Kaur, A., Singh, N. (2016). Bioactive compounds in banana and their associated health benefits - A review. Food Chemistry, 206, 1-11. DOI:10.1016/j.foodchem.2016.03.033.
40. Holscher H.D. (2017). Dietary fiber and prebiotics and the gastrointestinal microbiota. Gut microbes, 8(2), 172–184. DOI:10.1080/19490976.2017.1290756.
41. Zhang, P., Whistler, R.L., BeMiller, J.N., Hamaker, B.R. (2004). Banana starch: production, physicochemical properties, and digestibility—a review. Carbohydrate Polymers, 59(4), 443-458. DOI:10.1016/j.carbpol.2004.10.014.
42. Barraza, D., Jansen, K., van Wendel de Joode, B., Wesseling, C. Pesticide use in banana and plantain production and risk perception among local actors in Talamanca, Costa Rica. Environ Res. 2011 Jul;111(5):708-17. DOI:10.1016/j.envres.2011.02.009.
43. Amini Khoozani, A., Birch, J., Bekhit, A. Production, application and health effects of banana pulp and peel flour in the food industry. Journal of food science and technology, 56(2), 2019. 548–559. DOI:10.1007/s13197-018-03562-z.
44. Gomes, H.O., Menezes, J., da Costa, J., Coutinho, H., Teixeira, R., et al. Evaluating the presence of pesticides in bananas: An integrative review (2020). Ecotoxicology and environmental safety, 189, 110016. DOI:10.1016/j.ecoenv.2019.110016.
45. El-Sayed, Z.A., El-Ghoneimy, D.H., El-Shennawy, D., Nasser, M.W. Evaluation of Banana Hypersensitivity Among a Group of Atopic Egyptian Children: Relation to Parental/Self Reports (2013). Allergy, asthma & immunology research, 5(3), 150–154. DOI:10.4168/aair.2013.5.3.150.
46. Grob, M., Reindl, J., Vieths, S., Wüthrich, B., Ballmer-Weber, B.K. Heterogeneity of banana allergy: characterization of allergens in banana-allergic patients (2002). Annals of allergy, asthma & immunology: official publication of the American College of Allergy, Asthma, & Immunology, 89(5), 513–516. DOI:10.1016/S1081-1206(10)62090-X.
47. Blackman, A. C., Anvari, S., Davis, C. M., & Anagnostou, A. Emerging triggers of food protein-induced enterocolitis syndrome: Lessons from a pediatric cohort of 74 children in the United States (2019). Annals of allergy, asthma & immunology : official publication of the American College of Allergy, Asthma, & Immunology, 122(4), 407–411. DOI: 10.1016/j.anai.2019.01.022.
48. Müller-Lissner, S.A., Kaatz, V., Brandt, W., Keller, J., & Layer, P. The perceived effect of various foods and beverages on stool consistency (2005). European journal of gastroenterology & hepatology, 17(1), 109–112. DOI:10.1097/00042737-200501000-00020.
49. Falcomer, A. L., Riquette, R., de Lima, B. R., Ginani, V. C., & Zandonadi, R. P. Health Benefits of Green Banana Consumption: A Systematic Review (2019). Nutrients, 11(6), 1222. DOI: 10.3390/nu11061222.
50. Bae S.H. (2014). Diets for constipation. Pediatric gastroenterology, hepatology & nutrition, 17(4), 203–208. DOI:10.5223/pghn.2014.17.4.203.
Рекомендовані статті