Меню прикорму в березні
Стаття написана на основі офіційних і перевірених джерел інформації. Проте погляди щодо віку та способу введення певних продуктів у прикорм можуть відрізнятися залежно від досвіду конкретного спеціаліста, індивідуальних особливостей кожної дитини тощо. Тому рекомендації мають лише загальний характер і не можуть замінити консультацію лікаря.
Чим поповнити раціон малюка в березні? Які продукти можуть стати джерелом необхідних для здорового розвитку поживних речовин? На початку весни не так багато сезонних овочів та фруктів. Тож з’ясуймо, на що можна звернути увагу, складаючи меню малюка, та як знайомити його з різною їжею.
Перший прикорм у березні: з чого почати
Для початку прикорму підійдуть легкі для засвоєння та низькоалергенні продукти. Насамперед це однокомпонентні пюре з термічно оброблених овочів та каші.
Для першого знайомства з овочами можна вибрати броколі або цвітну капусту.
Звичайний і фіолетовий броколі — гіпоалергенні овочі, що містять вітаміни групи B, А та С, біотин, калій, фолієву, лимонну, яблучну та винну кислоти.
Вживання броколі може знизити ризик виникнення анемії, адже допомагає дитині краще засвоювати залізо з інших продуктів. Також сприятливо впливає на імунну та нервову системи, захищає слизову оболонку шлунку від подразнень тощо.1
Цвітна капуста — джерело вітамінів С, В, Н, клітковини та мінеральних речовин. Її можна давати дитині у вигляді однокомпонентного пюре з 6–7 місяців.2
Серед каш краще вибирати однокомпонентні безмолочні каші, як-от гречана, кукурудзяна чи рисова. Для розведення варто використовувати грудне молоко, воду або молочну суміш, якщо дитина на штучному вигодовуванні.
Також гарний варіант — спеціальні дитячі каші, збагачені залізом. Вони можуть допомогти задовольнити потреби дитини в цій важливій для розвитку речовині.
Після перших овочів і каш до дитячого меню можна поступово вводити й інші продукти:
- Однокомпонентні пюре з термічно оброблених фруктів — яблук, груш, персиків, чорносливу тощо.
- Рослинні олії та топлене масло. Їх можна додавати до овочевих пюре та каш.
- Варені та розім’яті яєчні жовтки.
- М’ясні пюре з кролятини, індички, курятини чи телятини.
Пюре можна готувати вдома або використовувати дитячі продукти промислового виробництва. Наприклад, фруктові пюре Gerber® «Яблуко» і «Персик», мясні пюре Gerber® «Ніжна індичка» та «Ніжне курча».
Нові продукти прикорму в березні
Малюк має отримувати з їжею багато корисних речовин. Зокрема, вкрай важливі для росту та розвитку залізо, цинк, кальцій, вітаміни D та А. Тому прикорм дитини має бути різноманітним і поживним, багатим на овочі, фрукти та зелень, незалежно від сезону.
Ось кілька ідей для розширення прикорму в березні.
Овочі та зелень
Болгарський перець
Джерело багатьох корисних елементів, зокрема бета-каротину, що є основою вітаміну А. Також містить рибофлавін (вітамін В2), фолієву й аскорбінову кислоту (вітамін С).
Болгарський перець можна давати дитині з 10 місяців. Для цього підійде пюре з варених або запечених плодів, які варто почистити та ретельно протерти.
Загалом перці корисніше їсти сирими, бо частина вітамінів руйнуються під час термічної обробки. Проте свіжий перець можна давати дітям лише у 1,5–2 роки. Починати слід з кількох дрібних шматочків, очищених від шкірки та зерняток.3
Ревінь
Стебла ревеню містять корисний для крові вітамін К та калій, потрібний для зміцнення м’язів і нервової системи. Також це джерело клітковини, яка стимулює травну систему, та поліфенолів — рослинних сполук, що діють як антиоксиданти та протизапальні засоби.
Дитина може спробувати ревінь після 6 місяців, коли вже звикне до першого прикорму. Починайте з мінімальної кількості термічно обробленого продукту. Згодом ревінь можна додавати до інших страв, поєднувати з морквою, полуницею та солодкими фруктами, як-от абрикоси чи сливи.
Важливо! Надмірне та постійне споживання ревеню, особливо в сирому вигляді, може бути шкідливим. Також у цієї рослини потенційно токсичне листя. Тому малюку варто пропонувати лише термічно оброблені стеблини. І, якщо у вас є сумніви, краще проконсультуйтеся з педіатром, перш ніж вводити ревінь до раціону дитині.4-11
Різні види цибулі
Порей, шалот, ріпчаста цибуля та її зелень — це багате джерело вітамінів та мікроелементів. До раціону малюка їх можна вводити у 7–8 місяців, додаючи пів чайної ложки подрібненої та термічно обробленої цибулі в пюре з інших овочів. Споживання сирої цибулі краще відкласти до 1–3 років, залежно від сорту.12,13,14
Шпинат
Листя шпинату містить вітаміни та мікроелементи, а також чудово переживає заморозку, тому його легко заготувати.
Шпинат можна давати з 6 місяців, у подрібненому та протертому вигляді по 2,5–5 мл, не більше ніж 1–2 рази на тиждень.15
Фрукти
Гранат
Багатий на вітаміни A, B1, B2, B3, B5, B6, E та антиоксиданти. Цей фрукт можна вводити до раціону дитини з початком прикорму, тобто після 6 місяців. Проте у вигляді свіжовичавленого соку, бо необхідно видалити кісточки.
Важливо! Звичайні соки промислового виробництва зазвичай містять цукор або штучні підсолоджувачі, які не рекомендуються дітям до одного року.16,17,18
Цитрусові
Ці фрукти багаті на вітамін С, що сприяє зміцненню імунної системи дитини та засвоєнню заліза з рослинної їжі. Також лимон містить трохи калію та клітковини, що впливають на підтримку електролітного балансу та травлення. Апельсин має в складі фолієву кислоту, яка потрібна для кровотворення.
Дитина може спробувати лимон у віці 6 місяців, апельсин — у 6–10 місяців. Починати введення краще з ½–1 чайної ложечки однорідного пюре в першій половині дня. Після цього потрібно спостерігати за дитиною, оскільки є ймовірність виникнення алергії.
Важливо: фрукти з високої кислотністю при контакті зі шкірою дитини можуть спричинити нешкідливий висип і погіршити пелюшковий висип.19-24
Ківі
Ще одне потужне джерело аскорбінової кислоти, тобто вітаміну С. Також містить калій, вітаміни групи B, бета-каротин (провітамін А), клітковину, пектин, магній, ретинол, вітамін Д та органічні кислоти.
Знайомство з ківі можна розпочати у 6–7 місяців, якщо у малюка немає схильності до алергії. Проте алергікам краще відкласти введення цього фрукта до 12 місяців.
Перша порція має бути не більше ½ чайної ложки стиглого плода. Його слід ретельно розім’яти до однорідної консистенції. Якщо малюк добре реагує, ківі можна давати не більше 2 разів на тиждень, дуже плавно та обережно збільшуючи кількість.25,26,27
Маракуйя
М’якоть цього плода містить важливі для розвитку дитини вітаміни А і С та багато корисних мінералів, зокрема кальцій, мідь, магній і цинк. Крім того, жовті сорти багаті на кверцетин та особливий вид клітковини — пектин. У фіолетових маракуйях найбільше антоціанів, а в помаранчевих сортах більше каротиноїдів та лютеїну, що діють в організмі як антиоксиданти, захищають клітини та сприяють здоровому зору.
Важливо! Листя та шкірка маракуйї, а також м’якоть незрілого фрукта є токсичними.
Стиглі плоди маракуйї мають яскравий аромат і зморшкувату шкірку. Також можна придбати заморожене пюре цього фрукта, адже м’якоть і насіння зберігаються у морозилці до 8 місяців.
Дитина може скуштувати м’якоть маракуйї після 6 місяців. Для прикорму важливо вибирати стиглі плоди або пюре без додавання цукру чи інших підсолоджувачів.28-34
Загальні поради з введення прикорму
Прикорм малюка рекомендовано починати з 6 місяців. Проте нові продукти не заміняють грудне молоко. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує не лише годувати дитину груддю до 6-місячного віку, а й продовжувати грудне вигодовування разом із прикормом до 2 років чи навіть більше.
Перед тим як давати прикорм дитині упевніться, що вона готова до вживання немолочної їжі. Тобто може впевнено сидіти в кріселку для годування, крутити головою та не виштовхує ложку з рота. Також рекомендуємо попередньо проконсультуватися з вашим педіатром або сімейним лікарем.
На початку прикорму варто вводити однокомпонентні продукти: овочеві пюре (з кабачка, броколі, цвітної капусти, петрушки, пастернаку, білої моркви, картоплі, гарбуза), каші та фруктові пюре.
Нові овочі чи фрукти давайте не частіше, ніж кожні 3–4 дні. Починати введення варто з ½–1 чайної ложки. З кожним наступним днем потроху збільшуйте порцію, поки вона не досягне вікової норми — 60–150 мл на одне годування.
Нову кашу додавайте до раціону лише через тиждень після попередньої. Для першого разу вистачить 1–2 столових ложок. Проте крок за кроком порцію варто збільшувати, наближаючи до вікової норми — 150 мл.
Загалом у 6–8 місяців дитина має отримувати приблизно по пів склянки м’якої їжі два-три рази на день. Вона має бути поживною та корисною, без солі, доданого цукру чи спецій.
Поступово розширюйте раціон малюка, знайомте його з новими смаками та поєднаннями продуктів. А у міру того, як розвиватимуться жувальні навички дитини, до раціону можна додавати нові текстури. Спочатку вона може спробувати перем’яті варені овочі та фрукти. А приблизно у 12 місяців — невеликі шматочки продуктів.
Джерела
1. NHS. Start for Life. Broccoli recipe. URL: https://www.nhs.uk/start-for-life/baby/recipes-and-meal-ideas/broccoli/
2. Amy Kaczor, MS, RD. Can Babies Eat Brussels Sprouts? Do They Cause Gas? URL: https://www.pregnancyfoodchecker.com/babies-eat-brussels-sprouts-cause-gas/
3. How do I give my baby Peppers as a first food for baby led weaning. Baby Led Feeding. URL: https://www.babyledfeeding.com/how-do-i-give-my-baby-peppers-as-a-first-food-for-baby-led-weaning/
4. Xiang, H., Zuo, J., Guo, F., Dong, D. (2020). What we already know about rhubarb: a comprehensive review. Chinese medicine, 15, 88. DOI:10.1186/s13020-020-00370-6.
5. Lorenz, E. C., Michet, C.J., Milliner, D.S., Lieske, J.C. (2013). Update on oxalate crystal disease. Current rheumatology reports, 15(7), 340. DOI:10.1007/s11926-013-0340-4.
6. Noonan, S.C., Savage, G.P. (1999). Oxalate content of foods and its effect on humans. Asia Pacific Clinical Journal, 8(1), 64-74. PMID: 24393738.
7. Chai, W., Liebman, M. (2005). Effect of different cooking methods on vegetable oxalate content. Journal of agricultural and food chemistry, 53(8), 3027–3030. DOI:10.1021/jf048128d.
8. Barceloux D. G. (2009). Rhubarb and oxalosis (Rheum species). Disease-a-month : DM, 55(6), 403–411. DOI:10.1016/j.disamonth.2009.03.011.
9. U.S. National Library of Medicine. Rhubarb Leaves Poisoning. URL: https://medlineplus.gov/ency/article/002876.htm
10. Takeoka, G., Dao, L., Harden, L. Pantoja, A., Kuhl, J. (2012). Antioxidant activity, phenolic and anthocyanin contents of various rhubarb (Rheum spp.) varieties. Institute of Food Science and Technology. DOI:10.1111/j.1365-2621.2012.03174.x.
11. Weber RW. (2015). Allergen of the Month--Monk's Rhubarb. Ann Allergy Asthma Immunol, 115(4), A13. DOI: 10.1016/j.anai.2015.08.010.
12. ПРИКОРМ: ЩОБ МАЛЮК РІС ЗДОРОВИМ. ПОРАДИ ПЕДІАТРІВ. URL: https://medicover.ua/blog/prykorm-schob-maljuk-ris-zdorovym-porady-pediatriv.html
13. Нікастро, Х.Л., Росс, С.А., Мілнер, Дж.А. (2015). Дослідження профілактики раку (Філадельфія, Пенсільванія), 8(3), 181–189. DOI:10.1158/1940-6207.CAPR-14-0172.
14. Американська академія алергічної астми та імунології. (2020). URL: https://www.aaaai.org/Tools-for-the-Public/Conditions-Library/Allergies/outdoor-food-allergies-relate
15. Chandani Nekitsing, Marion M. Hetherington. Implementing a ‘Vegetables First’ Approach to Complementary Feeding. Current Nutrition Reports. 2022. Vol.11. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s13668-022-00399-z
16. Sheng Wu, and Li Tian (2017). (Punica granatum). Diverse Phytochemicals and Bioactivities in the Ancient Fruit and Modern Functional Food Pomegranate (Punica granatum). Molecules, 22(10), 1606. doi: 10.3390/molecules22101606. URL: https://www.mdpi.com/1420-3049/22/10/1606
17. Arnd Petersen, Andreas Kleinheinz, and Uta Jappe (2011). Anaphylactic reactions to pomegranate: identification and characterization of eliciting IgE-reactive components. Clin Transl Allergy. 2011; 1(Suppl 1): P88. doi: 10.1186/2045-7022-1-S1-P88. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3354222/
18. Jung-Hyun Kim et al. Oral Allergy Syndrome in Birch Pollen-Sensitized Patients from a Korean University Hospital. J Korean Med Sci. 2018 Aug 13;33(33):e218. English. Published online Jul 03, 2018. URL: doi:https://jkms.org/DOIx.php?id=10.3346/jkms.2018.33.e218
19. Park, Y-S., Kim, I-d., Dhungana, S. K., Park, E-J., Park, J-J., Kim, J-H., and Shin, D-H. (2021). Quality Characteristics and Antioxidant Potential of Lemon (Citrus limon Burm. f.) Seed Oil Extracted by Different Methods. Frontiers in Nutrition, 8. DOI: 10.3389/fnut.2021.644406. URL: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fnut.2021.644406/full
20. Li, P., Yao, X., Zhou, Q., Meng, X., Zhou, T., and Gu, Q. (2022). Frontiers in Nutrition, 9. DOI: 10.3389/fnut.2022.888745. URL: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fnut.2022.888745/ful l
21. American Academy of Allergy Asthma & Immunology. URL: https://www.aaaai.org/Tools-for-the-Public/Conditions-Library/Allergies…;
22. Rangel-Huerta, O. D., Aguilera, C. M., Perez-de-la-Cruz, A., Vallejo, F., Tomas-Barberan, F., Gil, A., & Mesa, M. D. (2017). A serum metabolomics-driven approach predicts orange juice consumption and its impact on oxidative stress and inflammation in subjects from the BIONAOS study. Molecular nutrition & food research, 61(2)
23. Czech, A., Zarycka, E., Yanovych, D., Zasadna, Z., Grzegorczyk, I., & Kłys, S. (2020). Mineral Content of the Pulp and Peel of Various Citrus Fruit Cultivars. Biological trace element research, 193(2), 555–563. DOI:10.1007/s12011-019-01727-1. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6944645/
24. National Institute of Environmental Health Sciences (NIEHS), National Institutes of Health, U.S Department of Health and Human Services. (2004). (Citrus aurantium var. amara) Extracts and Constituents (±)-p-Synephrine [CAS No. 94-07-5] and (±)-p-Octopamine [CAS No. 104-14-3]/ URL: https://ntp.niehs.nih.gov/sites/default/files/ntp/htdocs/chem_backgroun…;
25. SolidStarts.com. Kiwi. URL: https://solidstarts.com/foods/kiwi/
26. Richardson, D. P., Ansell, J., & Drummond, L. N. (2018). The nutritional and health attributes of kiwifruit: a review. European journal of nutrition, 57(8), 2659–2676. PMC6267416. DOI: 10.1007/s00394-018-1627-z. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29470689/
27. American Academy of Pediatrics. URL: https://www.healthychildren.org/English/healthy-living/nutrition/Pages/…;
28. Sáenz, J. A., Nassar, M. (1972). Toxic effect of the fruit of Passiflora adenopoda D. C. on humans: phytochemical determination. Revista de biologia tropical, 20(1), 137–140.
29. Spencer, K.C., Seigler, D.S. (1983). Cyanogenesis of Passiflora edulis. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 31(4), 794–796. DOI:10.1021/jf00118a028.
30. Dos Reis, L., Facco, E., Salvador, M., Flôres, S.H., de Oliveira Rios, A. (2018). Antioxidant potential and physicochemical characterization of yellow, purple and orange passion fruit. Journal of food science and technology, 55(7), 2679–2691. DOI:10.1007/s13197-018-3190-2.
31. Department of Crop Science, Faculty of Agriculture and Food Sciences, Universiti Putra Malaysia. Bintulu Sarawak Campus, 97008 Bintulu, Sarawak, Ramaiya, S., Bujang, J., & Zakaria, M. (2018). Nutritive Values of Passion Fruit (Passiflora Species) Seeds and Its Role in Human Health. Journal of Agriculture Food and Development, 4(1), 23–30.
32. Fruit Juice in Infants, Children, and Adolescents: Current Recommendations. Melvin B. Heyman, Steven A. Abrams, SECTION ON GASTROENTEROLOGY, HEPATOLOGY, AND NUTRITION, COMMITTEE ON NUTRITION, Pediatrics May 2017, e20170967; DOI: 10.1542/peds.2017-0967
33. American Academy of Pediatrics: HealthyChildren.org. (2017). Where We Stand: Fruit Juice. URL: https://www.healthychildren.org/English/healthy-living/nutrition/Pages/…;
34. Fidler Mis, N., Braegger, C., Bronsky, J., Campoy, C., Domellöf, et al. (2017). Sugar in Infants, Children and Adolescents: A Position Paper of the European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition Committee on Nutrition. Journal of pediatric gastroenterology and nutrition, 65(6), 681–696. DOI:10.1097/MPG.0000000000001733.
35. Ланцюжок харчування. Львів: Медицина світу. 2010. 320 с.
36. Pediatric nutrition| [edited by] Patricia Queen Samour, Kathy King. 4th ed.p.;cm. Rev.ed.of: Handbook of pediatric nutrition/3rd ed.c 2005.
37. UNICEF Parenting. Feeding your baby: 6–12 months. URL: https://www.unicef.org/parenting/food-nutrition/feeding-your-baby-6-12-…
Рекомендовані статті